Як дібрати  С Л О В О ?
Як побудувати  Р Е Ч Е Н Н Я ?
Як скомпонувати  Т Е К С Т  ?  
На ці та інші запитання ви знайдете відповідь у Пораднику.
  
Чи доводиться вам писати статті, реферати, звіти про НДР, дипломні, курсові та контрольні роботи, готувати тексти лекцій, доповідей і виступів?
Чи хочете ви, щоб ваші твори одержували схвальну оцінку, а не верталися до вас із тактовними рекомендаціями на зразок "виправити", "переробити", "вдосконалити"?
Чи піклуєтеся ви про те, щоб ваші читачі й слухачі вас розуміли, щоб текст був "читабельним", а виступ легким для сприймання?  
Якщо ви тричі відповіли "Ні", закрийте порадник і забудьте про його існування. У світі є багато інших корисних і цікавих книжок.  

Якщо ж у науковій (діловій, навчальній) сфері ви - як риба у воді (або й як вареник у сметані), якщо вас переповнюють оригінальні й цінні для людства думки й ви прагнете поділитися  ними з колегами, пропонований порадник - саме те, чого вам досі не вистачало.
  Як часто ідея, що народжується у свідомості, тьмяніє, розпадається, щезає,  коли берешся передати її на письмі. Починаєш сумніватися і в цінності самої ідеї, і в самому собі. А даремно. Просто нам не завжди вдається оптимально  вербалізувати її - перекласти з "мови думки" на "мову слів".  А скільки думок через це втрачається, гине в лабіринтах нашого мозку - навіть важко собі уявити!

"Сам собі редактор" - не панацея від творчих мук. Не сподівайтеся, що цей посібник неодмінно зробить з вас геніального прозаїка.  А от допомогти, п о р а д и т и,  підказати - зможе. А головне - навчить отримувати задоволення  не лише від наукової, навчальної чи громадської діяльності, а й від самого процесу професійно-літературної творчості.                

  Структура Порадника проста: у ньому тільки три розділи  та один додаток.

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ - "СЛОВО".  Тут ви узнаєте про складні випадки вживання слів, навчитеся розрізняти слова, близькі за значенням і подібні за звучанням, але зовсім не однакові за значенням, побачите, які слова вживати не бажано, а  які, навпаки, варто згадати й надалі використовувати.
У першому розділі - дві частини: одну присвячено термінам, другу - загальновживаним словам, які входять до складу нехудожніх (науково-технічних, ділових і под.) текстів.
До речі, чи знаєте ви, в яких словах легше зробити помилку? Ні, не в термінах. Складніші для використання, як не дивно, саме звичайні слова. Їх так часто вживають у побуті, що, здавалося б, помилок бути не може. А воно не так...  

РОЗДІЛ ДРУГИЙ - "РЕЧЕННЯ" - містить чи не найскладніші для вас речі. Побудувати речення так, щоб, з одного боку, воно містило максимум необхідної інформації, а з другого - легко сприймалося, не зовсім просто. А переклад - особливо з російської (спорідненої) мови! Словом, якщо ви навчитеся складати речення, вважайте, що найскладніша частина нелегкого шляху до літературної майстерності - позаду.
У другому розділі - також дві частини. Перша допоможе зорієнтуватися в синтаксичних проблемах перекладу, друга - підкаже, як творити самостійно. Обидві частини застерігають від найпоширеніших помилок.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ - "ТЕКСТ". Ви, безумовно, досі вже написали хтозна-скільки науково-технічних і ділових текстів. Як їх писати - у вас навіть такого запитання не виникає. Усе старе, як світ: сідай і пиши, коли маєш що сказати людям. Чи не так? А проте, узнавши про механізм створювання і сприймання писемних творів, ви можете надалі робити свої твори ще приємнішими для читача, ніж це було досі.  
  
ДОДАТОК  -  для тих, хто почувається невпевнено, коли доводиться розрізняти російські й українські синтаксичні конструкції. Тут ви знайдете складні для перекладу слова й словосполучення (елементарне ви й самі знаєте).  Значення слів тут не розмежовуються, як у традиційних словниках (автор сподівається, що, побачивши перелік можливих перекладів слова, ви пригадаєте,  який з них що означає).  
Усі добре знають, що усталені вислови дослівно перекладати не можна. Чому ж перекладають, наприклад, преследовать цель - переслідувати ціль? (треба: мати на меті). Біда в тому, що не завжди вдається розпізнати усталений вислів, відрізнити його від простого сполучення слів. Якщо ви користуватиметеся Додатком, найпоширеніші словосполучення закарбуються вам у пам`яті назавжди.  

Автор висловлює щиру подяку професорові Львівського університету, доктору філологічних наук п. Олександрі Сербенській - за безцінні поради щодо змісту і форми посібника, а також  п. Іванові Черненку - Редакторові з Великої Літери - за добру науку в редакторській справі.
  
                                    С Л О В О

У науково-технічних текстах є слова двох типів - терміни і звичайні, загальновживані, слова. За своєю сутністю  вони різні: терміни в усіх мовах означають те саме (`коло` - воно, як кажуть, повсюди `коло`, якою б мовою не передавалося це поняття). Загальновживані слова в кожній мові мають свій неповторний набір значень (наприклад, для англійця circumference - це і `коло`,  і `периферія`, а, скажімо,  parole - не тільки  `пароль`, а ще й `слово честі, обіцянка`). Саме тому перекласти термін з однієї мови на іншу - неважко, це, власне, питання форми, а не змісту. Загальновживані слова так просто не передати. Той, хто хоч раз перекладав текст з однієї мови на іншу (тобто, кожен з вас), знає, як важко дібрати відповідне слово з тих, що є в словниках, "припасувати" в реченні одне слово до іншого.   
А втім, почнiмо з термінів.  
      
       ТЕРМІНИ
           
Як відомо, термінологія становить основу науки, а тому стандартизація науково-технічної термінології здійснюється у наш час на державному рівні: працюють термінологічні комітети, комісії й лабораторії, зокрема Комітет наукової термінології НАН України; Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, створений на базі Інституту української мови, Київського політехнічного інституту, Львівського політехнічного інституту, Українського НДІ стандартизації, сертифікації та інформатики; Видавничо-термінологічна комісія Львівського політехнічного інституту.  
Українська науково-технічна інтелігенція багато років користувалася російською мовою, що призводить тепер до нечіткого розрізнення російських і українських слів і їхніх частин (морфем). Проблема, пов`язана зі значенням і будовою термінів, виникла через близьку спорідненість мов: велика кількість спільних за походженням українських і російських морфем зазнала певних семантичних змін, які не завжди відчуваються тими, хто вільно володіє обома мовами; даються взнаки й міжмовні асоціації, що виникають на рівні морфем, а також незнання словотворчих особливостей української мови.
Як уже зазначалося, передусім треба подивитися в словник. Але, на жаль, наші словники ще недосконалі: подаючи кілька варіантів перекладу терміна, вони не підказують, якому з них у кожному конкретному випадку віддати перевагу. А тому варто хоч трохи орієнтуватися в основних словотворчих засадах української мови в цілому і в термінології зокрема.  
  
*** ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ - це, як зрозуміло вже з назви, іменники, утворені від дієслів, наприклад: будова - від будувати, втрамбовування - від втрамбовувати, всмоктування - від всмоктувати тощо. Від одного дієслова можна утворити кілька іменників, і всі вони означатимуть приблизно одне й те саме, але все-таки матимуть різні відтінки у значенні. Розгляньмо для прикладу російські іменники, утворені від дієслова устанавливать / установить  і порівняймо їх з українськими:

рос.    укр.

установка   установка
установление   установлення
устанавливание  установлювання

Бачимо, що словотворчі закони дозволяють утворити три слова в російській мові і три - в українській. Трудність полягає в тому, що наведені слова вживаються в обох мовах неоднаково: росіяни використовують одне слово - установка - і на позначення механізму, пристрою, і на позначення процесу (дії). От і виходить, що вони кажуть: дождевальная установка, пескоструйная установка - і разом з тим: способ установки заготовки, переустановка заготовок. В українській мові традиція інша: якщо треба утворити віддієслівний іменник на позначення процесу, використовують спеціальні суфікси. (словотворчі частини, які стоять після кореня)  --енн-, -анн--, --інн--. Ці суфікси і передають значення процесуальності. Суфікс -к- традиційно вживається на позначення предметів (пор.: прочуханка, чортопхайка, знахідка, сівалка, саджалка, довідка, блискавка, защібка тощо). Тому відповідники повинні бути такі:

рос.    укр.

дождевальная установка дощувальна установка
пескоструйная установка піскосійна установка
способ установки  спосіб установлювання   
заготовки   заготовки
переустановка заготовки перевстановлювання,
     перевстановлення заготовки

Це стосується багатьох термінів - віддієслівних іменників:

рос.   укр.

разметка  розмічання, розмічування (процес)
    розмітка (предмет)
мойка   миття (процес)
    мийка, мийниця (предмет)
разъем  рознімання, розняття (процес)
    роз`єм, рознім (предмет)

(Слід зауважити, що слово предмет лінгвісти вживають у широкому значенні: це не тільки певний конкретний предмет, а й його частина, а також явище, людина, тварина, рослина тощо - словом, усе, що в мові передається іменниками. Слова типу рознімання позначають опредмечені дії).  

Виникає кілька запитань.  

Запитання перше: чи не можуть слова із суфіксом -к- все-таки позначати процеси? Можуть. Наприклад, слово розробка вживається і в значенні опредмеченої дії (розробка методів), і в значенні предмета (технологічні розробки). Однак це стосується лише слів, які настільки адаптувалися в українській мові, що навіть не мають власне українських відповідників - ніхто ж не каже: розробляння, розроблювання методів. Таких слів, до речі, небагато: оранка, перевірка, підготовка, прогулянка і под. Наведені слова НЕ Є взірцем. Навпаки, використання суфікса -к- для утворення віддієслівних іменників призводить до виникнення явних русизмів:   

неправильно   правильно

оснастка   оснащення
переналадка   переналагодження
трамбівка   трамбування
водоочистка   водоочищення
підрізка   підрізання
перевозка   перевезення
випарка   випарювання

Це ж саме стосується іменників типу затиск, розтиск, випал, вигин. Щоправда, тут систему українсько-російських відповідників установити важче, оскільки безафіксні слова (так їх називають мовознавці) часто позначають і процеси, і опредмечені дії - це не виходить за межі норм української мови:

рос.    укр.

переход   перехід
подход   підхід
захват    захват (предмет)
     захоплення, захоплювання         (процес)
изгиб    згин (предмет)
     згинання (процес)


Отже, коли вам доведеться вибирати термін з кількох, запропонованих словником, керуйтеся таким правилом: якщо слово означає процес, віддавайте перевагу іменникам із суфіксами -анн-, -інн-, -енн-,  якщо ж предмет - використовуйте безафіксні іменники або іменники із суфіксом -к-.
Серед численних  термінів своєї галузі ви можете знайти слова, які не відповідають цьому правилу - в мові завжди є винятки. Так, слова із суфіксами процесуальності можуть уживатися на позначення предметів, наприклад, оснастка (рос.) - оснащення (укр.) - в обох значеннях (і як процес, і як предмет).  
У сучасних перекладних словниках ви можете побачити приклади, які суперечать сказаному. Так, слово установка рекомендується вживати  на позначення процесу, а термін оснастка - на позначення предмета. Ось тут вам доведеться застосувати здоровий глузд, чуття мови і елементарні знання українського словотвору, викладені вище. Не завжди можна покладатися на словники, особливо тепер, коли вони ще такі недосконалі.

Запитання друге: як розрізнити слова типу розмічання і розмічування, оснащення і оснащування, захоплення і захоплювання? Справа в тому, що один іменник утворений від дієслова доконаного, а другий - від дієслова недоконаного виду. У текстах переважають ті, що походять від дієслів доконаного виду, адже, як правило, науково-технічний текст містить повідомлення про результати досліджень. Проте часто науковців цікавить і сам процес досягання результатів - тоді виникає потреба у дієсловах, що позначають незавершену дію, а також у похідних від них іменниках: так, коли йдеться про сприймання як процес, що ще не закінчився, вживають термін, який походить від дієслова недоконаного виду  сприймати; а коли характеризується процес у цілому, як цілісне явище, - віддають перевагу іменникові сприйняття, утвореному від дієслова доконаного виду сприйняти. А втім, різниця у цих словах настільки незначна, що навіть закріплена у практичному слововживанні: велика кількість термінів не має варіантів наведеного типу, а якщо й має, то, частотність одного з них (утвореного від дієслова доконаного виду) набагато перевищує частотність другого. Терміни охолодження, зволоження, захоплення, перетворення і под. використовуються частіше, ніж охолоджування, зволожування, захоплювання, перетворювання.
Отже, уважне ставлення до кожного слова допоможе вам зорієнтуватися в термінологічних словниках, дібрати відповідне до вашого задуму слово, а це зрештою сприятиме взаєморозумінню з читачем.

*** ПРИКМЕТНИКИ. Чи не звертали ви увагу на те, що в українській мові дуже часто є кілька відповідників до російських слів, причому ці відповідники приблизно  однакові за значенням? Справа в тому, що велика кількість понять позначається і власне українськими словами, і запозиченими з російської мови. Запозичення більш-менш пристосовуються до чужого мовного середовища, але все ж таки зберігають відтінок, своєрідний "акцент" іншої мови. Той, хто вільно володіє обома мовами, навіть не відчуває різниці в таких словах. І це зрозуміло, адже слово - не самоціль, воно передає поняття - і нас цікавить саме зміст поняття, а форма, тобто звукова оболонка, - ні. Щоб ваші твори не мали російського акценту, віддавайте перевагу власне українським словам. Ви переконаєтеся, що українською мовою можна точніше передати поняття, а отже, зробити свій твір легким для сприймання.

Порівняйте:

рос.   укр.

профессиональный професійний (від професія)
    професіональний (від професіонал)
дифференциальный диференційний (від диференція)
    диференціальний (від диференціал)
потенциальный потенційний (від потенція)
    потенціальний (від потенціал)

Цей великий семантичний потенціал української мови у наш час, на жаль,   ігнорується - науковці використовують, як правило, слова, схожі на російські: професіональний, диференціальний, потенціальний.  
  
Поки що не введено до словників слушну пропозицію   вернутися до власне українських прикметників (В.Перхач):  

рос.   укр.

принципиальный  принциповий (а не принципіальний)
пропорциональный пропорційний (а не пропорціональний)
синусоидальный синусоїдний (а не синусоїдальний)
алгебраический алгебричний (а не алгебраїчний)
индустриальный індустрійний (а не індустріальний)

Звичайно, доки слово не введено до словників, вживати його небажано. Проте інколи (як у цьому разі) використання незафіксованих словниками термінів сприяє удосконаленню наукового стилю мови. Особливо це стосується випадків, коли свої пропозиції подають учені - представники науково-технічної сфери (Якщо ці пропозиції відповідають системі норм української мови). У час, коли україномовний науковий стиль перебуває у стадії відновлювання, вдосконалювання, ви можете висловити свої міркування щодо того чи іншого терміна - це можна зробити, звернувшись до однієї з названих вище організацій, які працюють у галузі стандартизації наукової термінології. До речі, члени Наукового товариства ім. Т.Шевченка - автори перших науково-технічних творів українською мовою - одним з принципів створення термінології вважали залучення до термінотворчості численних учених - спеціалістів різних галузей.

*** ДІЄПРИКМЕТНИКИ - чи не найскладніша щодо творення і вживання група термінів. Дієприкметниками мовознавці називають слова, які мають ознаки дієслів і прикметників: сказаний, зроблений, крокуючий, використовуваний і под. Українська мова, як і російська,  має систему суфіксів, за допомогою яких можна утворити дієприкметники чотирьох видів:

1)    рос.                 укр.          

     -ащ-, -ущ- (-ящ-, -ющ-)  -ач-, -уч- (-яч-, -юч-)
      
      лежащий    лежачий
      шагающий   крокуючий    

Подібна будова українських і російських слів іще не свідчить про те, що вживаються вони однаково. Якраз навпаки: у російській мові дієприкметники використовуються часто, в українській - ні. Особливо це стосується дієприкметників поданої групи. Але якщо мова має обмеження, вона завжди знаходить інший шлях для втілення певного значення. В українській мові подібні дієприкметники мають відповідники-прикметники:

рос.    укр.

компенсирующий  компенсувальний
дифференцирующий  диференціювальний,           диференційний
изолирующий   ізолювальний
моделирующий  моделювальний
излучающий   випромінювальний
передающий   передавальний

Отже, якщо російський дієприкметник вказує на ознаку, в українській мові вживається прикметник. Якщо ж треба підкреслити процесуальність (а це буває в реченнях з дієприкметниковими зворотами), російський дієприкметник замінюють підрядним реченням: генератор, вращающий вал - генератор, який обертає вал;  устройство, передающее сигнал - пристрій, що передає сигнал; материал, изолирующий трубопровод - матеріал, яким ізолюють трубопровід.  

До цієї групи входять російські терміни типу вращающийся, меняющийся, колеблющийся. В українській мові відповідників-дієприкметників немає. Зате є прикметники:

рос.    укр.

вращающийся  обертовий
меняющийся   мінливий
колеблющийся  коливний
сходящийся   збіжний

2)  рос.   укр.

    -ш-, -вш-                      -л-

     почерневший  почорнілий
       
Слова на -ший в українській мові належать до винятків. Тому російські дієприкметники цього типу слід передавати підрядними реченнями: прибор, прошедший испытания - прилад, який пройшов випробування.
                                
3) рос.    укр.

    -енн-, -нн-, -т-              -ен-, -н-, -т-

    исследованный  досліджений
    сказаный   сказаний
    сжатый   стиснутий


Ця група дієприкметників виняткова: слова, які входять до неї, в українській і російській мові повністю відповідні, тому й помилок у вживанні таких дієприкметників практично немає.

4) рос.    укр.

   -ем-                               - ува- (-ва-) + -н-               

   исследуемый  досліджуваний
   употребляемый  вживаний
   возбуждаемый  збуджуваний
    
Отже, передавати російські дієприкметники треба дуже обережно, щоб не вийшли анекдотичні випадки на зразок курячий (рос. курящий) або котячий (рос. катящий) (Г.Вознюк). Сучасні термінологічні словники ще містять, на жаль, такі терміни-дієприкметники, які виходять за межі українських норм. Наприклад: охолоджуючий і охолодний; напрямний і спрямовуючий і под.  

   
   ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ СЛОВА

Мовознавці дослідили, що загальновживані слова становлять у наукових текстах до 80% загальної кількості слів. Звичайно, в різних науках - по-різному. Математика, наприклад, їх потребує найменше, інші науки - більше. У будь-якому випадку загальновживані слова дають найбільшу кількість помилок.  Це пояснюється тим, що такі слова вживають не тільки, коли складають наукові тексти, а й у побуті. Вони зрозумілі всім і сумнівів не викликають.  От і виходить, що до термінологічних словників науковець заглядає набагато частіше, ніж до загальномовних. А варто було б навпаки, адже знайти відповідник до звичайного  слова набагато складніше, ніж до терміна.  Загальновживані слова мають, як правило, кілька значень, причому ці значення не збігаються в різних мовах, а звідси - й неоднакові синонімічні ряди. Шукаючи відповідник, треба пригадувати всі значення слова, добирати синоніми в одній і в другій мові, і вже серед цієї сукупності вибирати слово, яке найточніше передає думку.

*** БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА. Майже всі слова в мові  мають двоє і більше значень. Це зрозуміло: якби для кожного предмета чи явища існувала своя власна назва, ми  просто не змогли б запам`ятати цих назв. У різних мовах слово має оригінальний, неповторний список значень, які для носіїв іншої мови зовсім не пов`язані одне з одним. Мовознавці, досліджуючи систему значень багатозначних слів, роблять навіть висновки про ментальність того чи іншого народу: "Веселий і життєрадісний грек, що виріс під яскраво-блакитним небом Аттики з тонкими й вишуканими лініями її пейзажу, вбачав у житті передусім насолоду, тому й на прощання говорив "Радій!"; тверезий і практичний римлянин, який склав прислів`я mens sana in corpore sano - `здорова душа в здоровому тілі`, говорив "Будь здоровий!"; слов`янин, який спрямовував своє єство на найвищі ідеали божественної правди, просить на прощання пробачення: "Прощавай!" (`прости, пробач` - і так яскраво вже в одному тільки цьому виборі слів, уживаних в одному й тому самому випадку, виявляється різниця в світобаченні різних народів" (А.Сиротинін). Абстрактні слова в різних мовах також пов`язуються з різними поняттями, і це свідчить про національні особливості світосприймання. Павло Флоренський звернув увагу на те, що слово істина в слов`янських мовах походить від `те, що є`, в романських - від `віра`, в грецькій - від `неприхованість`. Пор. також слово простір: у латинській мові - від `крокувати`, у німецькій - від `порожній, чистий`, у російській - від `страна`(Г.Гачев).
Найскладніше зорієнтуватися тоді, коли семантика (значення) різномовних слів почасти збігається. Так, російським задача і задание відповідають українські задача і завдання. Однак семантичне поле російського задача ширше, ніж українського задача, воно частково перекриває семантичне поле українського завдання: задача решается двумя способами - задача розв`язується двома способами, але задача первостепенной важности - завдання великої ваги; першочергове, важливе завдання. Подібне - у співвідношенні російських число і количество та українських число і кількість: семантичне поле російського число ширше, ніж у його українського відповідника, тому сполучуваність цього слова в російській мові більша: ряд натуральных чисел - ряд натуральних чисел; большое число ошибок - велика кількість помилок. Слово область у російській мові відзначається широкою семантикою, в українській - вузькою, тому:

рос.    укр.

Киевская область  Київська область
в области чего  у галузі (у сфері) чого
область интереса  сфера зацікавлення
область оптимального зона оптимального теплообмiну
теплообмена    
область оптимальных зона оптимальних швидкостей
скоростей    

Російському участок в українській мові теж відповідає кілька слів:

рос.    укр.

токарный участок цеха токарна дільниця цеху
важный участок работы важлива ділянка роботи
участок пути   відрізок (частина) шляху

Порівняйте також: опыт - досвід і дослід; расстояние - віддаль і відстань; обьем - об`єм і обсяг; оборудование - обладнання і устаткування.

Семантична невідповідність характерна й для дієслів:

рос.    укр.

принимать  меры  вживати заходів
   участие брати участь
               резолюцию ухвалювати резолюцію
   вид  набирати вигляду,  
     прибирати вигляд
   значение набувати значення

считать по порядку лічити (рахувати)по порядку
         что  вважати, що
   ошибочным вважати помилковим,         вважати за помилку

состоять из чего-либо складатися з чого-небудь
   в чем-либо полягати в чому-небудь

составлять план  складати план
   исключение становити виняток,  
     бути винятком
   коллекцию збирати (складати) колекцію

попадать в тон  попадати (потрапляти) в тон
   в цель  влучати в ціль

Не збігається семантична структура багатьох українських і російських прикметників: общий - загальний і спільний; определенный - визначений і певний; следующий - наступний і такий:

рос.    укр.

общие вопросы физики загальні питання фізики
общий источник питания спільне джерело живлення
при определенных  за певних умов
условиях
определенный  визначений з точнiстю до...    
с точностью до...
в следующий раз  наступного разу
в следующем смысле  у такому розумінні

Отже, семантична структура російських і українських загальновживаних слів різна, а звідси - різний набір значень багатозначних слів. Незнання цього призводить до утворення інтерферованих словосполучень типу велике число помилок, складати виняток, загальне джерело живлення і под., які виходять за межі норм української мови.

У кн.: Культура української мови. Довідник./ За ред. В.М.Русанівського. - К.: Либідь, 1990 чітко розмежовуються значення багатьох українських багатозначних слів. Наприклад, рос. отношение дуже часто помилково перекладають українським відношення. Набір значень російського слова в українській мові передається іншими словами:  
відносини, стосунки, взаємини (між членами якогось колективу, громади, між суспільними групами, класами тощо);
відносини - у термінологічному значенні (виробничі відносини, економічні, класові, міжнародні);
стосунки - зв`язки, контакти взагалі (стосунки з художніми організаціями);
ставлення - вияв певних почуттів (ставлення до брата, до праці);
відношення - причетність до чого-небудь ("Він мав відношення до цього випуску");
відношення - у термінологічному значенні (синтаксичні відношення);
відношення - в офіційно-діловій сфері - діловий лист.

*** СИНОНІМИ - це, як відомо, слова, близькі за значенням. Наприклад, ви можете сказати чудовий і прекрасний, гарний, незрівнянний, казковий тощо. На перший погляд, синоніми в науковому тексті зайві. Для чого використовувати багато слів, якщо досить і одного, добре всім відомого? Виявляється, що вживання синонімів має неабияке значення для полегшення сприймання написаного. Ніщо так не втомлює читача, як уживання одних і тих самих слів, конструкцій. Людина уникає монотонності - це одна з особливостей її психіки. Тож якщо ви хочете, щоб ваш текст був "читабельним",  використовуйте синоніми. Ось кілька синонімічних рядів, які можуть поповнити ваш словниковий запас:

спершу, насамперед, передусім, спочатку;
треба, потрібно, слід, необхідно, належить, варто;
безумовно, безсумнівно, звичайно, звісно;
нарешті, врешті, врешті-решт, зрештою, кінець-кінцем;
істотний, суттєвий, важливий, вагомий;
через що; з причини, внаслідок, залежно від, завдяки.

У науковій мові межі синонімічних рядів розширюються. Це зумовлюється тим, що слова нівелюють свої значення, виступають у загальнішому значенні, ніж у загальновживаній мові. Як синоніми вживаються такі дієслова:

здійснювати, провадити, проводити, виконувати, робити;
складатися, включати, вбирати, об`єднувати, охоплювати, поділятися, членуватися, підрозділятися, містити, міститися, входити до складу, належати;
мати справу, працювати, вивчати, розглядати, торкатися;
приводити, призводити (приводити до негативних наслідків), спричиняти (теж тільки щось негативне), створювати, викликати, вести, визначати, впливати, породжувати, справляти вплив.

Тут треба зробити застереження щодо віднесення зазначених дієслів до синонімів. Це не синоніми в повному розумінні цього слова, однак у текстах вони можуть взаємозамінюватися - самі виступати контекстними синонімами або брати участь в оформленні синонімічних синтаксичних конструкцій.  

А ще є так звані абсолютні синоніми - тобто слова, які зовсім не відрізняються за значенням. Як правило, це пари слів, одне з яких - власне українське, а друге - запозичене.  Інколи бажання авторів додати своєму твору науковості призводить до того, що іншомовні слова вживаються там, де краще було б використати власні, українські - і змістові це не завадило б, і сприймати текст було б легше. Мовознавці радять: іншомовні слова варто вживати тоді, коли вони є термінами; загальновживані запозичення доцільно  використовувати тільки тоді, коли в українській мові немає власних слів, щоб передати певне значення (а таке трапляється дуже рідко) (А.П.Коваль).      

можна й так   а так краще

апелювати   звертатися
домінувати   переважати
превалювати   переважати  
екстраординарний  особливий
координувати   узгоджувати
лімітувати   обмежувати  
локальний   місцевий
прерогатива   перевага
пролонгувати   продовжувати, продовжити
репродукувати  відтворювати, відтворити
прогресувати   зростати, збільшуватися,
     покращуватися,          вдосконалюватися
прецизійний   точний
провізорно   попередньо

Вибрати слово із синонімічного ряду часом буває важко. Наприклад, як краще сказати: у наш час, у цей час, тепер, зараз, сьогодні, нині чи за нашого часу, останнім часом? Кожен із поданих висловів має певний відтінок у значенні, відчуваючи який, ви можете дібрати слово, яке найбільше відповідає вашому задумові. Так, слово зараз вказує на те, що щось відбувається в момент мовлення, а оскільки в наукових текстах така ситуація навряд чи трапиться, ви можете зараз же (в цю мить) вилучити слово зараз зі списку тих слів, які вам потрібні..  Слово сьогодні означає, що дія відбувається у цей день, тобто не вчора і не завтра. Переносне значення цього слова - `в наш час`. У наукових текстах практично не висвітлюється щось, що відбувається у день написання; а вживати слова в переносному значенні в науковому стилі недоцільно. Тому про сьогодні варто теж забути сьогодні ж, залишивши це слово для побуту або для палких промов чи газетних статей. Вислови у наш час і в цей час відрізняються тим, що в другому підкреслюється одночасність дії, якщо вам треба її підкреслити, вживайте словосполучення у цей час (і синонімічні - у цей же час, водночас). Різниця між конструкціями у наш час і за нашого часу ледь відчутна, але все-таки вона є: у наш час має значення `тепер, останнім часом`, словосполучення за нашого часу вживається для окреслення певного періоду, який усвідомлюється як закінчений, тобто той, що має певні часові межі. Нині - не таке поширене слово, як попередні, а тому використання його може надати творові урочистості. Вам потрібна урочистість для викладу результатів наукових досліджень? Якщо так, уживайте прислівник нині. Як бачите, вибрати є з чого. Тому перекладений дослівно російський вислів (в настоящее время - в теперішній час) не  додає нічого нового до сукупності значень українських синонімів, до того ж він  виходить за межі норм: в українській мові словосполучення теперішній час уживають тільки лінгвісти (теперішній, минулий і майбутній часи дієслова).

Ряди синонімів з настановами щодо вживання наводить А.П.Коваль у кн.: Ділове спілкування. - К.: Либідь, 1992. Так, найбільш поширений у сучасних текстах вислів у результаті варто вживати лише там, де йдеться про поняття результативності, в інших випадках можна використати інші члени синонімічного ряду: внаслідок, у підсумку, нарешті, зрештою. До слова правильний можна дібрати синоніми правдивий, певний, справедливий, слушний, а от слово вірний годиться для словосполучень вірний друг, вірна любов. Слово наступний уживається лише з конкретними поняттями (наступний день, тиждень), дальший - тільки з абстрактними (дальша робота). Слова зупинятися і спинятися - теж синоніми, проте якщо перше з них вживається і в прямому, і в переносному значенні, то друге - тільки в переносному (затримуватися на чомусь для характеристики, обговорення; утримуватися від якихось дій), тому вираз зупинимося на проблемі... - неправильний (треба: спинимося на проблемі...). Те саме - у парі слів запитання і питання: перше можна використати і в прямому, і в переносному значенні, друге - тільки в переносному (`проблема, справа`).

Багато порад щодо вживання близьких за значенням слів дає Борис Антоненко-Давидович у кн.: Як ми говоримо. - К.: Либідь, 1991. Автор, зокрема, пояснює, що поширене у наш час слово недолік колись використовувалося у значенні `нестача`. І хоч сучасне його значення, відповідне до російського `недочет`, витіснило колишнє, не варто забувати про власне українські синоніми - хиба, вада, огріх, недоробок, гандж.  

У довіднику "Культура української мови" (див. вище) теж приділяється увага синонімам, зокрема парі слів закінчити - завершити. Слово завершити - більш урочисте, його використовують для називання успішного закінчення дій, справ, до того ж воно відзначається більшою абстрактністю: завершити освіту, але закінчити школу.

*** ПАРОНІМИ - слова, подібні за звучанням, але зовсім різні за значенням. Особливих труднощів завдають тут іншомовні слова. Так, обурений чимось чоловік з гнівом вигукує: "Та це ж анонс!" Безсумнівно, він хотів сказати "Та це ж нонсенс!", але зовнішня схожість слів зробила з його вислову справжній нонсенс. Вам, мабуть, доводилося зустрічатися з подібними анекдотичними випадками, та й власне анекдоти часто виникають на цій основі. Щоб не припуститися помилки, треба бути абсолютно впевненим у значенні того іншомовного слова, яке ви вживаєте.  
  До речі, незнання значення іншомовних слів призводить до так званих плеоназмів (так мовознавці називають надлишкове повторення змісту в двох сусідніх словах, наприклад: дублювати двічі - слово дублювати має значення `повторювати двічі`, тому вживання прислівника двічі тут зайве):  

неправильно   правильно

дублювати двічі  дублювати, повторювати
дивний парадокс  парадокс, парадоксальна думка
дві альтернативи  альтернатива
окремі епізодичні явища     епізодичні (окремі) явища
перспектива   перспектива, плани на майбутнє
на майбутнє    
прогресивно розвиватися розвиватися, прогресувати
період часу   період, час, відрізок часу
   
Не завжди чітко розрізняють науковці і  значення  власне українських слів. Чи не найбільшою "популярністю"  користуються такі пароніми:

виключно  (лише, тільки) -  винятково (дуже, особливо, надзвичайно);
приводити (до чогось) - призводити (до чогось негативного);
відмінний (високої якості) - відмітний (характерний).

У Словнику паронімів української мови. - К.: Рад. школа, 1986 (автори - Д.Г.Гринчишин та О.А.Сербенська) ви можете дізнатися про розмежування слів, близьких за звучанням (визначати - відзначати - зазначати; заснований - оснований; інструктивний - інструкційний і под.). Наприклад:

Визначати: 1. Розрізнювати що-небудь за певними ознаками: визначати відстань, дистанцію, глибину, розмір.
2. Характеризувати, давати визначення: визначати поняття, завдання, правило.
3. Виділяти, призначати: визначати переможців, доповідачів, строк.
4. Намічати, планувати: визначати напрям, орієнтири, стратегію.
5. Зумовлювати що-небудь: визначати мету, розвиток, життєвий шлях.

Відзначати: 1. Виділяти позначкою, відмічати, записувати: відзначати у рукописі, на карті, на полях.
2. Звертати увагу, зауважувати, підкреслювати: слід відзначити.
3. Виділяти когось чи щось похвалою, нагородою: відзначати переможців, проект, подарунком, як кращий.
4. Святкувати: відзначати ювілей, пам`ятні дати.
   
Зазначати: 1. Те саме, що відзначати у 1 значенні: зазначати адресу, в тексті, в рукописі.
2. Те саме, що відзначати у 2 значенні.

Увагу паронімам приділяє і Є.Д.Чак у кн.: Складні випадки вживання слів. - 2-е вид. - К.: Рад. школа, 1984. Так, слова зумовлювати і обумовлювати, без сумніву, мають різне значення: зумовлювати - `бути причиною чогось, створювати умови для виникнення чогось` ("Глибокі теоретичні знання зумовили успіх ученого в розробці досліджуваної проблеми"); обумовлювати - `обмежувати якоюсь умовою, застереженням` ("У договорі обидві сторони обумовили ряд питань").

Без сумніву, мова має великий "запас міцності" - щоб інформація не загубилася на шляху від автора до читача, повідомлення повинне бути надлишковим. Відомий кібернетик І.А.Полєтаєв писав, що "...жоден аптекар не ризикнув би виконати рецепт, написаний звичайним лікарським способом, якби помилка в одній літері змінювала слово "аспірин" на слово "стрихнін". Мовна надлишковість у наукових текстах забезпечується позамовною ситуацією (читач-фахівець, як правило, добре орієнтується у предметі викладу і навіть може не зважити на помилку, подумки виправивши її), а також контекстом (тобто, мовним оточенням: зі змісту всього речення випливатиме й зміст неправильно вжитого слова). І все-таки це не  
є привід до того, щоб недбало ставитися до слів.  У ясності вашого викладу виявляється повага до читача.

*** ГОВОРІМО КОНКРЕТНО! Для того, щоб адекватно передати думку читачеві, треба дібрати слова, які найточніше називають предмет, дію, явище чи ознаку. Конкретизувати висловлювання можна двома шляхами:  
1) уникайте загальних слів: якщо ви маєте на увазі квадрат, пишіть квадрат, бо якщо ви напишете чотирикутник, в уяві читача може постати і квадрат, і ромб, і паралелограм;  
2) використовуйте слова, які конкретизують висловлювання: рекуператор >  модульний рекуператор > модульний струминний рекуператор. Щоправда, надмірна конкретизація також може зашкодити викладу. Не набридайте читачеві зайвими деталями, не зневажайте його, "розжовуючи" загальновідомі речі. Словом, учіться дивитися на текст очима  того, для кого ви пишете.

*** НЕВДАЛЕ СЛОВО, яке ви вживите, заважатиме сприймати текст. Використання слів без урахування їхньої семантики (простіше кажучи - недбале ставлення до значення слів) найчастіше і призводить до появи невдалих слів. Наприклад, заготовки одержують (треба: виготовляють) із чавуну; розглянемо часткові (треба: окремі) випадки; невизначеність чисельного (треба: числового) значення; прилаштувати (треба: пристосувати) механіку до неінерційних систем; завдяки помилці (треба: через помилку, внаслідок помилки, в результаті помилки); тепловіддача скорочується (треба: зменшується).

У науково-технічних текстах допускається багато помилок, спричинених недосконалим знанням української мови. Йдеться про так званий суржик:  

рос.   суржик  укр.

совпадать  співпадати  збігатися
следующий  слідуючий  наступний,           такий
вызывать  визивати  викликати
добиваться  добиватися  досягати
любой   любий   будь-який,           усякий
поскольку  поскільки  оскільки
обычно  обично  звичайно
отмечать  відмічати  відзначати

Вилучити зі своєї мови слова-суржики вам допоможе кн.: Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити. / За заг. ред. О.Сербенської: Посібник. - Львів: Світ, 1994.  У ньому зібрано величезну кількість російсько-українських словесних "гібридів".