> убавить / 1) (уменьшить) змeншити; 2) (укоротить) укоротuти
> убавление / 1) (недок.дія) змeншування; (док.дія) змeншення; (величина) зменшинa, змeнша; 2) недок. дія) укорoчування; (док. дія) укорoчення; величина) укорoт, укорoтинa
> убавленный / 1) змeншений; 2) укорoчений
> убавлять / 1) змeншувати; 2) укорoчувати
> убывавший / що спадaв, що мeншав
> убывание / (недок.дія) спадaння, мeншання; (док.дія) спaдення, помeншання; (величина) спад, змeншинa
> убывать / спадaти, мeншати
> убывающий / (здатн.неперех.) спадaвий, меншaвий, спадлuвий, спадкuй; (у неперех.дії) спаднuй, що спадaє, що мeншає; (у пас.дії) змeншуваний
   | ~ая характеристика / (властивість) спадaва характерuстика, спадлuва характерuстика; (у неперех. дії) спаднa характерuстика
   | ~ая функция / (властивість) спадaва фyнкція, спадлuва фyнкція, (у неперех. дії) спаднa фyнкція
> убывая / спадaючи, мeншаючи
> убывший / спaлий, поменшaлий
> убыль / спад, змeншинa
> убыток / збuток; (потеря) втрaта
> убыточный / збиткoвий, втрaтний
> убыть / спaсти, помeншати
> увеличен / збiльшено
> увеличение / (недок.перех.дія) збiльшування; (недок. неперех. дія) бiльшання, зростaння; (док. перех.дія) збiльшення; (док.неперех.дія) побiльшання, зріст; величина) збiльшинa, зростuнa, зріст
   | у. абсолютное / збiльшинa абсолqтна
   | у. истинное / збiльшинa iстинна
   | у. конечное / бiльшання скінчeнне, побiльшання
   | у. максимальное / збiльшинa максимaльна
   | у. относительное / збiльшинa віднoсна
   | у. полное / збiльшинa пoвна
   | у. условное / збiльшинa умoвна
> увеличенный / збiльшений
> увеличив / збiльшивши
> увеличивавший / що збiльшував
> увеличивавшийся / що бiльшав, що зростaв
> увеличивавшись / бiльшавши, зростaвши
> увеличиваемый / (здатн.пас.) збільшeнний, збільшнuй; (у пас.дії) збiльшуваний; (пас.об'єкт дії) збiльшуванець
> увеличивать / збiльшувати
> увеличиваться / бiльшати, зростaти
> увеличивающий / (признач.) збiльшувальний; (здатн.акт.) збільшівнuй; (в акт.дії) що збiльшує
> увеличивающийся / (здатн.пас.) збільшeнний, збільшнuй; (у пас. дії) збiльшуваний; (пас.об'єкт дії) збiльшуванець; (здатн.неперех.) бiльшавий, зрослuвий, зростaвий; (у неперех.дії) що бiльшає, що зростaє
> увеличивая / збiльшуючи
> увеличиваясь / бiльшаючи, зростaючи
> увеличивший / що збiльшив
> увеличившийся / (пас.) збiльшений; (неперех.) побiльшалий, зрoслий
> увеличившись / побiльшавши, зрiсши
> увеличимость / збільшeнність, збiльшність
> увеличимый / збільшeнний, збільшнuй
> увеличитель / збiльшувач
> увеличительный / збiльшувальний
> увеличить / збiльшити
> увеличиться / побiльшати, зрoсти
> увесистость / вaжкість
> увесистый / важкuй
> увлажнение / (недок.дія) зволoжування; (док.дія) зволoження
> увлажненность / зволoженість
> увлажненный / зволoжений
> увлажнитель / зволoжувач
> увлажнительный / зволoжувальний
> увлажнить / зволoжити
> увлажнять / зволoжувати
> увлажняющий / (здатн.акт.) зволoжувальний; (в акт.дії) що зволoжує
> увод / (недок.дія) відводiння, зміщaння, зсувaння; (док.дія) відвeдення, змiщення, зсyнення; наслідок) відвiд; (величина) змiстинa, зсув
> увязать / ув'язaти; (согласовать) погoдити
> увязка / (недок.дія) ув'zзування; (док.дія) ув'язaння; наслідок) ув'zзка
> увязывать / ув'zзувати; (согласовывать) погoджувати
> угасание / згасaння, загасaння
> угасать / гaснути, згасaти, загасaти
> угаснуть / згaснути, загaснути
> угасший / згaслий, загaслий
> углеводород / вуглевoдень
> углерод / вуглeць
> углеродистый / вуглецeвий
   | ~ая сталь / вуглецeва сталь
> угловой / (внутрішній) кутовuй, кyтній; зовнішній) вугловuй, нарiжний
   | ~ая скорость / кутовa швuдкість
   | ~ая точка / кyтня цzтка
   | ~ая частота / кутовa частотa
   | ~ое ускорение / кутовa прискoрина
   | ~ые измерения / кутовi вuміри
> угломер / кутомiр
> угломерный / кутомiрний
> углубитель / поглuблювач, заглибнuк
> углубление / (недок.дія) поглuблювання, заглuблювання; док.дія) поглuблення, заглuблення; (місце) заглuбина
> углубленность / заглuбленість
> углубленный / 1) (более глубокий) поглuблений; 2) (во чтонибудь) заглuблений
> углублять / 1) (делать более глубоким) поглuблювати; 2) (что-нибудь во что-нибудь) заглuблювати
> угол / 1) кут; 2) (наружный) вугoл, ріг
   | у. винтовой линии / кут гвинтовoї лiнії
   | у. вращения / кут обертaння
   | у. загиба / кут зaгину
   | у. закругленный / кут заокрyглений
   | у. закручивания / кут зaкруту
   | у. кривизны / кут кривинu
   | у. надреза / кут надрiзу
   | у. наклона / кут нaхилу
   | у. отклонения / кут вiдхилу
   | у. отражения / кут відбиттz
   | у. падения / кут пaдання, кут упaду
   | у. поворота / кут повертaння
   | у. прецессии / кут прецeсії
   | у. при вершине / кут при вершuні
   | у. раскрытия трещины / кут рoзкриву трiщини
   | у. рассеяния / кут розсiяння
   | у. сдвига / кут зсувaння
   | у. скольжения / кут кoвзання
   | у. трения / кут тертz
> уголковый / кутникoвий
> уголок / 1) (профиль) кутнuк; 2) (внутри помещения) кутoк, кутoчок; 3) (наружный) вyглик, ріжoк, ріжeчок
> угрожающий / (здатн.неперех.) загрoзливий; (у неперех.дії) що загрoжує
> удаление / 1) (недок.дія) віддалzння; (док.дія) віддaлення; (величина) вiддаль; 2) (недок.дія) вилучaння, видалzння; (док.дія) вuлучення, вuдалення; 3) недок. дія) виводiння; (док.дія) вuведення
   | у. воды / зневoджування, вивoджування
   | у. водорода / зневoднювання, вивoднювання
> удаленность / віддaленість, далeкість, вuлученість, вuдаленість, вuведеність
> удаленный / віддaлений, далeкий, вuлучений, вuдалений, вuведений
> удаливший / що віддaлuв, що вuлучив, що вuдалив, що вивiв
> удалившийся / (пас.) вuлучений, вuдалений, вuведений; (неперех.) подaльшалий, що віддaлився
> удалить / 1) (отдалить) віддaлити, відвeстu; 2) исключить) вuлучити, (с территории) вuдалити; 3) заставить уйти) вuвести
> удалиться / подaльшати, віддaлитися
> удаляемый / (здатн.пас.) віддальнuй, вилучнuй, видальнuй, (у пас.дії) віддалzний, вилучaний, видалzний, що його відвoдять, відвoдяний, що його вивoдять, вивoдяний
> удалять / 1) (отдалять) віддаляти, відвoдити; 2) исключать) вилучaти, (с территории) видалzти; 3) заставлять уйти) вивoдити
> удаляться / дaльшати, віддалzтися
> удаляющий / (признач.) віддалzльний, вилучaльний, видалzльний, відводuльний; (здатн.акт.) віддалівнuй, вилучівнuй, видалівнuй; (в акт.дії) що віддалzє, що вилучaє, що видалzє
> удаляющийся / (здатн.пас.) віддальнuй, вилучнuй, видальнuй, (у пас. дії) віддалzний, вилучaний, видалzний; здатн.неперех.) віддалzвий, віддалівкuй; (у неперех.дії) що дaльшає, що віддалzється
> удар / удaр
   | у. абсолютно упругий / удaр абсолqтно прyжнuй
   | у. акустический / удaр акустuчний
   | у. боковой / удaр бічнuй
   | у. внецентренный / удaр позацентрoвий
   | у. встречный / удaр зустрiчний
   | у. гидравлический / удaр гідравлiчний
   | у. жесткий / удaр жорсткuй
   | у. изгибающий / удaр згинaльний
   | у. косой / удaр скіснuй, удaр кoсий
   | у. крутящий / удaр крутuльний
   | у. мягкий / удaр м'якuй
   | у. неупругий / удaр непрyжнuй
   | у. поперечный / удaр поперeчний
   | у. продольный / удaр поздoвжній
   | у. прямой / удaр прямuй
   | у. растягивающий / удaр розтягaльний
   | у. резкий / удaр раптoвий
   | у. сжимающий / удaр стискaльний
   | у. скручивающий / удaр закрyчувальний скрyчувальний)
   | у. тепловой / удaр тепловuй
   | у. упругий / удaр прyжнuй
   | у. центральный / удaр центрaльний
   | у. эксцентричный / удaр ексцентрuчний
> ударить / удaрити; (глухо стукнуть) гyпнути
> ударник / удaрник
> ударный / удaрний
   | ~ая вязкость / удaрна в'zзкість
   | у. механизм / удaрний механiзм
> ударяемый / (здатн.пас.) ударнuй; (у пас.дії) ударzний
> ударять / бuти, ударzти; (глухо стучать) гyпати
> ударяющий / (здатн.акт.) ударzльний; (в акт.дії) що ударzє
> ударяющийся / (здатн.пас.) ударнuй; (у пас.дії) ударzний; здатн.неперех.) ударzвий; (у неперех.дії) що ударzється
> удваивать / подвoювати
> удваиваться / подвoюватися
> удвоение / (недок.дія) подвoювання; (док.дія) подвoєння
> удвоенный / подвoєний; (вдвое больший) подвiйний
> удвоить / подвoїти
> удвоиться / подвoїтися
> удельный / питoмий
> удержать / 1) (не отпустить) утрuмати; 2) (приостановить) спинuти; (придержать) притрuмати, придeржати; (сдержать) стрuмати, здeржати; (подавить) угамувaти; (задержать) затрuмати
> удерживаемый / (здатн.пас.) утримнuй, затримнuй; (у пас.дії) утрuмуваний, затрuмуваний
> удерживатель / тримaч, затрuмувач
> удерживать / 1) (не отпускать) утрuмувати; 2) (приостанавливать) спинzти; (придерживать) притрuмувати, придeржувати; (сдерживать) стрuмувати, здeржувати; (подавлять) гамувaти, угамoвувати; (задерживать) затрuмувати
> удерживающий / (здатн.акт.) утрuмувальний, затрuмувальний; (в акт. дії) що утрuмує, що затрuмує
> удерживающийся / (здатн.пас.) утримнuй, затримнuй; (у пас.дії) утрuмуваний, затрuмуваний; (здатн.неперех.) тримкuй, тримaвий, утрuмливий; (у неперех.дії) що втрuмується, що затрuмується
> удлинен / вuдовжено, подoвжено, дотoчено
> удлинение / (недок.перех.дія) видoвжування, подoвжування, здoвжування, дотoчування; (недок. неперех. дія) дoвшання; (док.перех. дія) вuдовження, подoвження, здoвження, дотoчення; (док.неперех. дія) подoвшання; величина) вuдовга, вuдовжина
   | у. абсолютное / вuдовга абсолqтна
   | у. истинное / вuдовга iстинна
   | у. конечное / дoвшання скінчeнне, подoвшання
   | у. максимальное / вuдовга максимaльна
   | у. местное / вuдовга місцeва
   | у. наибольшее / вuдовга найбiльша
   | у. остаточное / вuдовга залишкoва
   | у. относительное / вuдовга віднoсна
   | у. полное / вuдовга пoвна
   | у. после разрыва / вuдовга пiсля розірвaння
   | у. продольное / вuдовга поздoвжня
   | у. пружины / вuдовга пружuни
   | у. равномерное / видoвжування рівномiрне
   | у. радиальное / вuдовга радіzльна
   | у. температурное / вuдовга температyрна
   | у. упругое / вuдовга прyжнa
   | у. условное / вuдовга умoвна
> удлиненный / вuдовжений, подoвжений, здoвжений, дотoчений; (пас. об'єкт дії) вuдовжень, подoвжень; продолговатый) довгaстий
> удлинив / вuдовживши, подoвживши, доточuвши
> удлинивший / що вuдовжив, що подoвжив, що доточuв
> удлинившийся / (пас.) вuдовжений, подoвжений, здoвжений, дотoчений; неперех.) подoвшалий
> удлинившись / подoвшавши
> удлинимый / видовжнuй, подовжнuй, здовжнuй
> удлинитель / (акт.суб'єкт дії) видoвжувач, подoвжувач, доточнuк; (додаток до пас. об'єкту) дотoка, дотoчка, дотoчина
> удлинительный / подoвжувальний, видoвжувальний, дотoчувальний
> удлинить / вuдовжити, подoвжити, здoвжити, доточuти
> удлиниться / подoвшати
> удлиняв / видoвжувавши, подoвжувавши, дотoчувавши
> удлинявший / що видoвжував, що подoвжував, що дотoчував
> удлинявшийся / (пас.) видoвжуваний, подoвжуваний, дотoчуваний; неперех.) що дoвшав
> удлинявшись / дoвшавши
> удлиняемый / (здатн.пас.) видовжнuй, подовжнuй, здовжнuй; (у пас. дії) видoвжуваний, подoвжуваний, здoвжуваний; пас.об'єкт дії) вuдовжень, подoвжень, здoвжень, видoвжуванець, подoвжуванець, здoвжуванець
> удлинять / видoвжувати, подoвжувати, здoвжувати, дотoчувати
> удлиняться / дoвшати
> удлиняющий / (признач.) видoвжувальний, подoвжувальний, дотoчувальний; (здатн.акт.) видовжівнuй, подовжівнuй, доточівнuй; (в акт.дії) що видoвжує, що подoвжує, що дотoчує
> удлиняющийся / (здатн.пас.) видовжнuй, подовжнuй, здовжнuй; (у пас.дії) видoвжуваний, подoвжуваний, здoвжуваний; здатн.неперех.) довшaвий; (у неперех.дії) що дoвшає
> удлиняя / видoвжуючи, подoвжуючи, дотoчуючи
> удлиняясь / дoвшаючи
> удовлетворение / (недок.дія) задовольнzння; (док.дія) задовoлення
   | у. граничных условий / задовoлення (дотрuмання) межовuх умoв
> удовлетворительный / задовiльний
> удовлетворить / задовольнuти
> удовлетворять / задовольнzти
> уединенный / 1) (одинокий) самiтний, самoтній; 2) обособленный) відокрeмлений
> узел / вyзол
   | у. колебаний / вyзол коливaнь
   | у. конструктивный / вyзол конструктuвний
   | у. неподвижный / вyзол нерухoмий
   | у. несмещающийся / вyзол незміщeнний
   | у. неустойчивый / вyзол нестійкuй
   | у. перемещений / вyзол перeмiстів (перемiстин)
   | у. промежуточный / вyзол проміжнuй
   | у. рамы / вyзол рaми
   | у. скоростей / вyзол швuдкостей
   | у. смещающийся / вyзол зміщeнний
   | у. трения / вyзол тертz
   | у. шарнирный / вyзол шарнiрний
> узкий / вузькuй
> узловой / вузловuй
> указатель / покaжчик
> уклон / пoхил; (склон) схил; (отклонение) вiдхил
> уклонение / (недок.дія) відхилzння; (док.дія) відхuлення; (величина) вiдхил
> уклониться / відхилuтися, ухилuтися; (в бік) збoчити
> уклоняться / відхилzтися, ухилzтися; (в бік) збoчувати
> укорачивавший / що укорoчував, що скорoчував
> укорачивавшийся / (пас.) укорoчуваний, скорoчуваний; (неперех.) що корoтшав
> укорачиваемый / (здатн.пас.) укоротнuй, скоротнuй; (у пас.дії) укорoчуваний, скорoчуваний; (пас. об'єкт дії) укорoченець, скорoченець
> укорачивание / (недок.перех.дія) укорoчування, скорoчування; недок. неперех.дія) корoтшання
> укорачивать / укорoчувати, скорoчувати
> укорачиваться / корoтшати
> укорачивающий / (признач.) укорoчувальний, скорoчувальний; (здатн. акт.) укоротівнuй, скоротівнuй, (в акт.дії) що укорoчує, що скорoчує
> укорачивающийся / (здатн.пас.) укоротнuй, скоротнuй; (у пас. дії) укорoчуваний, скорoчуваний; (здатн.неперех) коротшaвий; (у неперех.дії) що корoтшає
> укорачивая / укорoчуючи, скорoчуючи
> укорачиваясь / корoтшаючи
> укоротив / укоротuвши, скоротuвши
> укоротивший / що укоротuв, що скоротuв
> укоротившийся / (пас.) укорoчений, скорoчений; (неперех.) покорoтшалий
> укоротившись / покорoтшавши
> укоротимый / укоротнuй, скоротнuй
> укоротить / укоротuти, скоротuти
> укоротиться / покорoтшати
> укорочен / укорoчено, скорoчено
> укорочение / (недок.перех.дія) укорoчування, скорoчування; недок. неперех.дія) корoтшання; (док. перех. дія) укорoчення, скорoчення; (док.неперех.дія) покорoтшання; величина) укорoт, укорoтинa
   | у. абсолютное / укорoт абсолqтний
   | у. истинное / укорoт iстинний (дiйсний)
   | у. конечное / корoтшання скінчeнне, покорoтшання
   | у. максимальное / укорoт максимaльний
   | у. местное / укорoт місцeвий
   | у. наибольшее / укорoт найбiльший
   | у. остаточное / укорoт залишкoвий
   | у. относительное / укорoт віднoсний
   | у. полное / укорoт пoвний
   | у. продольное / укорoт поздoвжній
   | у. пружины / укорoт пружuни
   | у. равномерное / укорoчування рівномiрне
   | у. температурное / укорoт температyрний
   | у. упругое / укорoт прyжнuй
   | у. условное / укорoт умoвний
> укороченный / укорoчений, скорoчений
> укрепив / укріпuвши, зміцнuвши
> укрепивший / що укріпuв, що зміцнuв
> укрепившийся / (пас.) укрiплений, змiцнений; (неперех.) що укріпився, зміцнілий, поміцнішалий
> укрепившись / укріпuвшись, зміцнiвши, поміцнiшавши
> укрепить / 1) укріпuти, (закрепить) закріпuти, прикрепить) прикріпuти; 2) (зробити міцнішим) зміцнuти, (усилить) підсuлити
> укрепиться / укріпuтися, зміцнiти, поміцнiшати
> укреплен / укрiплено, змiцнено
> укрепление / (недок.дія) укрiплювання, змiцнювання; док.дія) укрiплення, змiцнення; (наслідок) укрiплина, зміць, змiцнинa
> укрепленный / укрiплений, змiцнений
> укреплявший / що укрiплював, що міцнuв, що змiцнював
> укреплявшийся / (пас.) укрiплюваний, змiцнюваний; (неперех.) що укрiплювався, що міцнiв, що міцнiшав
> укрепляемый / (здатн.пас.) укріпнuй, зміцнeнний; (у пас.дії) укрiплюваний, змiцнюваний
> укреплять / 1) кріпuти, укріплzти, укрiплювати; закреплять) закріплzти, закрiплювати, (прикреплять) прикріплzти, прикрiплювати; 2) (робити міцним) міцнuти, (робити міцнішим) змiцнювати, усиливать) підсuлювати
> укрепляться / укрiплюватися, (ставати міцним) міцнiти, ставати міцнішим) міцнiшати
> укрепляющий / (здатн.акт.) укрiплювальний, змiцнювальний; (в акт. дії) що укрiплює, що змiцнює
> укрепляющийся / (здатн.пас.) укріпнuй, зміцнeнний; (у пас.дії) укрiплюваний, змiцнюваний; (здатн.неперех.) укрiпливий, зміцлuвий, міцнівкuй; (у неперех. дії) що укрiплюється, що міцнiшає
> укрепляя / укрiплюючи, змiцнюючи
> укрепляясь / укрiплюючись, міцнiючи, міцнiшаючи
> укрупнен / збiльшено, укрyпнено
> укрупнение / (недок.перех.дія) збiльшування, укрyпнювання; недок. неперех. дія) бiльшання, крупнiшання; док.перех.дія) збiльшення, укрyпнення; (док. неперех. дія) побiльшання, покрупнiшання; (величина) збiльша, збiльшинa, укрyп
   | у. относительное / збiльшинa віднoсна
   | у. полное / збiльшинa пoвна
   | у. условное / збiльшинa умoвна
> укрупненный / збiльшений, укрyпнений
> укрупнив / збiльшивши, укрупнuвши
> укрупнивший / що збiльшив, що укрупнuв
> укрупнившийся / (пас.) збiльшений, укрyпнений; (неперех.) побiльшалий, покрупнiшалий
> укрупнившись / побiльшавши, покрупнiшавши
> укрупнимый / збільшeнний, укрупнeнний
> укрупнитель / збiльшувач, укрyпнювач
> укрупнительный / укрyпнювальний, збiльшувальний
> укрупнить / збiльшити, укрупнuти
> укрупниться / побiльшати, покрупнiшати
> укрупняв / збiльшувавши, укрупнzвши
> укрупнявший / що збiльшував, що укрупнzв
> укрупнявшийся / (пас.) збiльшуваний, укрyпнюваний; (неперех.) що бiльшав, що крупнiшав
> укрупнявшись / бiльшавши, крупнiшавши
> укрупняемый / (здатн.пас.) збільшeнний, укрупнeнний; (у пас.дії) збiльшуваний, укрyпнюваний; (пас. об'єкт дії) збiльшуванець, укрyпнюванець
> укрупнять / збiльшувати, укрyпнювати
> укрупняться / бiльшати, крупнiшати
> укрупняющий / (признач.) збiльшувальний, укрyпнювальний; (здатн. акт.) збільшівнuй, укрупнівнuй; (в акт.дії) що збiльшує, що укрyпнює
> укрупняющийся / (здатн.пас.) збільшнuй, укрупнeнний; (у пас. дії) збiльшуваний, укрyпнюваний; (здатн.неперех) бiльшавий, крупнiшавий; (у неперех. дії) що бiльшає, що крупнiшає
> укрупняя / збiльшуючи, укрyпнюючи
> укрупняясь / бiльшаючи, крупнiшаючи
> улучшать / полiпшувати, покрaщувати
> улучшение / (недок.дія) полiпшування; (док.дія) полiпшення
   | у. стали / полiпшування стaлі
> улучшить / полiпшити, покрaщити
> ультразвук / ультразвyк
> ультразвуковой / ультразвуковuй
> уменьшав / змeншувавши
> уменьшавший / що змeншував
> уменьшавшийся / (пас.) змeншуваний; (неперех.) що мeншав, що спадaв
> уменьшавшись / мeншавши, спадaвши
> уменьшаемое / (мат.) мeншенець, змeншуванець
> уменьшаемый / (здатн.пас.) зменшeнний; (у пас.дії) змeншуваний; (пас.об'єкт дії) мeншенець, змeншуванець
> уменьшать / змeншувати
> уменьшаться / мeншати, спадaти
> уменьшающий / (признач.) змeншувальний; (здатн.акт.) зменшівнuй; в акт.дії) що змeншує
> уменьшающийся / (здатн.пас.) зменшeнний; (у пас.дії) змeншуваний; (пас.об'єкт дії) змeншуванець; здатн.неперех) мeншавий, спадaвий, спадлuвий; (у неперех. дії) що мeншає, що спадaє
> уменьшая / змeншуючи
> уменьшаясь / мeншаючи, спадaючи
> уменьшение / (недок.перех.дія) змeншування; недок.неперех.дія) мeншання, спадaння; (док.перех. дія) змeншення, спaдення; (док. неперех. дія) помeншання; (величина) меншинa, змeнша, змeншинa, спад
   | у. абсолютное / змeншинa абсолqтна
   | у. истинное / змeншинa iстинна
   | у. конечное / мeншання скінчeнне, помeншання
   | у. максимальное / змeншинa максимaльна, змeншинa найбiльша
   | у. относительное / змeншинa віднoсна
   | у. полное / змeншинa пoвна
   | у. условное / змeншинa умoвна
> уменьшенный / змeншений
> уменьшив / змeншивши
> уменьшивший / що змeншив
> уменьшившийся / (пас.) змeншений; (неперех.) помeншалий, спaлий
> уменьшившись / помeншавши, спaвши
> уменьшимость / зменшeнність
> уменьшимый / зменшeнний
> уменьшитель / змeншувач
> уменьшительный / змeншувальний
> уменьшить / змeншити
> уменьшиться / помeншати, спaсти
> умножаемое / (мат.) мнoженець
> умножаемый / (здатн. пас.) помножнuй; (у пас. дії) мнoжений, помнoжуваний; (пас. об'єкт дії) мнoженець
> умножать / мнoжити, помнoжувати; (увеличивать) збiльшувати
> умножен / помнoжено
> умножение / (недок.дія) мнoження; (багатораз.дія) помнoжування, збiльшування; (док.дія) помнoження, збiльшення
> умноженный / помнoжений
> умножимый / (здатн. пас.) помножнuй
> умножитель / мнoжник
> умножить / помнoжити; (увеличить) збiльшити
> унаследовать / успадкувaти
> универсальный / універсaльний
   | ~ая диаграмма / універсaльна діягрaма
> уникальный / одuнний, рiдкісний, унікaльний
> уничтожать / знuщувати, винuщувати
> уничтожен / знuщено
> уничтожение / (недок.дія) знuщування, винuщування; (док.дія) знuщення, вuнищення
> уничтожить / знuщити, вuнищити
> упаковка / (недок.дія) пакувaння; (багатораз.дія) спакoвування, упакoвування, опакoвування; (док.дія) спакувaння, упакувaння, опакувaння; (виріб) пaка, пакyнок, пaчка; (опаковувальний матеріял, тара) опакoвання; (упаковувані об'єкти) упакoвання
> уплотнсн / ущiльнено, згyщено
> уплотнение / (недок.дія) ущiльнювання, защiльнювання, згущaння; док.дія) ущiльнення, защiльнення, згyщення; (виріб) ущiльник, защiльник
> уплотненность / 1) ущiльненість; 2) затвердiлість
> уплотненный / ущiльнений
> уплотнитель / ущiльнювач
> уплотнительный / ущiльнювальний
> уплотнить / ущільнuти; (сгустить) згустuти
> уплотняемый / (здатн.пас.) ущільнuй; (у пас.дії) ущiльнюваний
> уплотнять / ущiльнювати; (сгущать) згущaти, згyщувати
> уплотняющий / (признач.) ущiльнювальний; (здатн.акт.) ущільнівнuй; (в акт.дії) що ущiльнює
> упор / (дія) упирaння; (виріб) підпoра, опoра
> упорный / підпoрний
> упорядочен / упорядкoвано
> упорядоченный / упорядкoваний
> управление / (недок.дія) керування, управлzння; (док.дія) скерувaння, упрaвлення; (наслідок) скерoвання, заклад, підрозділ) упрaва
> управляемость / (здатн.пас.) скерoвність, упрaвність; (х-ка процесу) керoваність, управлzність
> управляемый / (здатн.пас.) вкерoвний, скерoвний, управнuй; у пас.дії) керoваний, управлzний
> управлять / керувaти, управлzти
> управляющий / (здатн.акт.) керувaльний, управнuчий, управлzльний; (в акт. дії) що керyє, що управлzє; акт.суб'єкт дії) керівнuк, управнuк, управuтель
> упрочить / зміцнuти, (укрепить) укріпuти
> упрочнен / змiцнено
> упрочнение / (недок.неперех.дія) міцнiння, міцнiшання; недок. перех. дія) мiцнення, змiцнювання; (док. неперех.дія) зміцнiння, поміцнiшання; док.перех. дія) змiцнення; (величина) зміць, змiцнинa
   | у. деформационное / мiцнення деформацiйне
   | у. изотропное / змiцнинa ізотрoпна
   | у. металла / мiцнення метaлу
   | у. от наклепа / міцнiння вiд наклeпування
   | у. пластическое / мiцнення пластuчне
   | у. поверхности / мiцнення повeрхні
   | у. поверхностное / мiцнення поверхнeве
   | у. радиационное / мiцнення радіяцiйне
   | у. циклическое / міцнiшання циклiчне
> упрочненный / змiцнений
> упрочнив / зміцнuвши
> упрочнивший / що зміцнuв
> упрочнившийся / (той, що його зміцнено) змiцнений; (той, що став міцним) зміцнiлий; (той, що став міцнішим) поміцнiшалий
> упрочнившись / зміцнiвши, поміцнiшавши
> упрочнимый / зміцнeнний
> упрочнитель / змiцнювач, міцнuльник, міцнівнuк
> упрочнить / зміцнuти
> упрочниться / (стати міцним) зміцнiти, (стати міцнішим) поміцнiшати
> упрочняв / міцнuвши, змiцнювавши
> упрочнявший / що міцнuв, що змiцнював
> упрочнявшийся / (пас.) змiцнюваний; (неперех.) що міцнiв, що міцнiшав
> упрочнявшись / міцнiвши, міцнiшавши
> упрочняемый / (здатн.пас.) зміцнeнний; (у пас.дії) змiцнюваний
> упрочнять / (робити міцним) міцнuти; (робити міцнішим) змiцнювати
> упрочняться / (ставати міцним) міцнiти; (ставати міцнішим) міцнiшати
> упрочняющий / (признач.) міцнuльний, змiцнювальний; (здатн.акт.) міцнівнuй, зміцнівнuй; (в акт. дії) що міцнuть, що змiцнює
> упрочняющийся / (здатн.пас.) зміцнeнний; (у пас.дії) змiцнюваний; (здатн.неперех.) міцнuвий, міцнівкuй; (у неперех.дії) що міцнiє, що міцнiшає
> упрочняя / змiцнюючи
> упрочняясь / міцнiючи, міцнiшаючи
> упругий / прyжнuй
> упруго / прyжно
   | у.-вязкий / прyжно-в'язкuй
   | у.-деформированный / прyжно-здеформoваний
   | у.-заделанный / прyжно-запрaвлений, прyжнозакрiплений
   | у.-защемленный / прyжно-затuснений, прyжнозащeмлений
   | у.-напряженный / прyжно-напрyжений
   | у.-пластический / прyжно-пластuчний
   | у.-податливый / прyжно-подaтливий, прyжнопіддaтливий
> упругость / прyжність
> уравнение / (недок.дія) зрiвнювання, рівнzння; док.дія) зрівнzння, зрiвнення; (мат.) рівнzння
   | у. Бельтрами-Митчелла / рівнzння БельтрaміМiтчелла
   | у. бимоментное / рівнzння бімомeнтне
   | у. вариационное / рівнzння варіяцiйне
   | у. волновое / рівнzння хвильовe
   | у. гибкой нити / рівнzння гнучкoї нuтки
   | у. движения / рівнzння рyху
   | у. дифференциальное изгиба / рівнzння диференцiйне згинaння
   | у. изогнутой оси / рівнzння зiгнутої вuгнутої) осi
   | у. интегральное Вольтерра / рівнzння інтеgрaльне Вольтерa
   | у. Кармана / рівнzння Кaрмана
   | у. колебаний / рівнzння коливaнь
   | у. корреляционное / рівнzння кореляцiйне
   | у. кривой / рівнzння кривoї
   | у. Лагранжа / рівнzння Ляgрaнжа
   | у. Лапласа / рівнzння Лаплaса
   | у. линейное дифференциальное / рівнzння лінiйне диференцiйне
   | у. Максвелла / рівнzння Мaксвела
   | у. начальных параметров / рівнzння початкoвих парaметрів
   | у. нейтральной линии / рівнzння нейтрaльної лiнії
   | у. непрерывности деформаций / рівнzння неперeрвности деформaцій
   | у. неразрывности / рівнzння нерозрuвности
   | у. обобщенное / рівнzння узагaльнене
   | у. определяющее / рівнzння визначaльне
   | у. периодов / рівнzння перiодів
   | у. Пуассона / рівнzння Пуасoна
   | у. равновесия / рівнzння рівновaги
   | у. совместности деформаций / рівнzння спiльности деформaцій
   | у. состояния / рівнzння стaну
   | у. статики / рівнzння стaтики
   | у. стесненного кручения / рівнzння скyтого обмeженого) закрyчування
   | у. струны / рівнzння струнu
   | у. трансцендентное / рівнzння трансцендeнтне
   | у. трех моментов / рівнzння трьох момeнтів
   | у. углов закручивания / рівнzння зaкрутів, рівнzння кутiв закрyчування
   | у. устойчивости / рівнzння стiйкости
   | у. характеристическое / рівнzння характеристuчне
   | у. частот / рівнzння частoт
   | у. Эри / рівнzння Ері
   | ~я канонические / рівнzння канонiчні
   | ~я равновесия / рівнzння рівновaги
> уравнивать / зрiвнювати
> уравновесить / зрівновaжити
> уравновешен / зрівновaжено
> уравновешенность / зрівновaженість
> уравновешенный / зрівновaжений
> уравновешивание / (недок.дія) зрівновaжування; (док.дія) зрівновaження
> уравновешивать / зрівновaжувати
> уравновешивающий / (здатн.акт.) зрівновaжувальний; (в акт.дії) що зрівновaжує
> уравнять / зрівнzти
> уровень / рiвень
   | у. макроскопический / рiвень макроскопiчний
   | у. микроскопический / рiвень мікроскопiчний
> усадка / (дія) осідaння, зсідання; (наслідок) oсід
> усадочный / (властивість матеріялу) осідaвий, зсідaвий; (стос. oсіду) осідний, oсідoвий
> усилен / посuлено, змiцнено
> усиление / (недок.дія) підсuлювання, посuлювання, змiцнювання; (док.дія) підсuлення, посu лення, змiцнення, (наслідок) підсuлина, посuлина, змiцнинa
> усиленный / підсuлений, посuлений, змiцнений
> усилив / підсuливши, посuливши, зміцнuвши
> усиливавший / що підсuлював, що посuлював, що змiцнював
> усиливавшийся / (пас.) підсuлюваний, посuлюваний, змiцнюваний; неперех.) що посuлювався, що міцнiв, що міцнiшав
> усиливаемый / (здатн.пас.) підсилeнний, зміцнeнний; (у пас.дії) підсuлюваний, посuлюваний, змiцнюваний
> усиливать / підсuлювати, посuлювати, змiцнювати
> усиливаться / посuлюватися, змiцнюватися, міцнiти, міцнiшати
> усиливающий / (здатн.акт.) підсuлювальний, посuлювальний, змiцнювальний; (в акт. дії) що підсuлює, що посuлює, що змiцнює
> усиливающийся / (здатн.пас.) підсилeнний, зміцнeнний; (у пас.дії) підсuлюваний, посuлюваний, змiцнюваний; здатн.неперех.) посuливий, міцнuвий, міцнівкuй; у неперех.дії) що посuлюється, що міцнiшає, що змiцнюється
> усиливая / підсuлюючи, посuлюючи, змiцнюючи
> усиливаясь / посuлюючись, міцнiючи, міцнiшаючи, змiцнюючись
> усиливший / що підсuлив, що посuлив, що зміцнuв
> усилившийся / (пас.) підсuлений, посuлений, змiцнений; (неперех.) зміцнiлий, що посuлився, що зміцнiв, що поміцнiшав
> усилившись / посuлившись, зміцнiвши, поміцнiшавши
> усилие / зусuлля, натyга
   | у. внешнее / зусuлля зoвнішнє
   | у. внутреннее / зусuлля внyтрішнє
   | у. добавочное / зусuлля додаткoве
   | у. дополнительное / зусuлля додаткoве
   | у. заданное / зусuлля зaдане
   | у. изгибающее / зусuлля згинaльне
   | у. касательное / зусuлля дотuчне
   | у. критическое / зусuлля критuчне
   | у. ломающее / зусuлля ламaльне
   | у. наибольшее / зусuлля найбiльше
   | у. наименьшее / зусuлля наймeнше
   | у. нормальное / зусuлля нормaльне
   | у. окружное / зусuлля коловe
   | у. поперечное / зусuлля поперeчне
   | у. продольное / зусuлля поздoвжнє
   | у. расклинивающее / зусuлля розклинівнe
   | у. растягивающее / зусuлля розтягaльне
   | у. сдвигающее / зусuлля зсувaльне
   | у. сжимающее / зусuлля стискaльне
   | у. скалывающее / зусuлля скoлювальне
   | у. скручивающее / зусuлля скрyчувальне
   | у. срезывающее / зусuлля зрiзувальне
   | у. суммарное / зусuлля сумaрне
> усилитель / підсuлювач
> усилительный / підсuлювальний
> ускорен / пришвuдшено, прискoрено
> ускорение / (недок.перех.дія) пришвuдшування, прискoрювання; недок.неперех.дія) швuдшання, скорiшання; док.перех.дія) пришвuдшення, прискoрення; (док. неперех.дія) пошвuдшання, поскорiшання; (величина) прискoринa, пoшвид, прискoра, пришвuдшина
   | у. абсолютное / прискoринa абсолqтна
   | у. вращения / прискoринa обертaння
   | у. движения / прискoрювання рyху
   | у. касательное / прискoринa дотuчна
   | у. критическое / прискoринa критuчна
   | у. максимальное / прискoринa максимaльна
   | у. мгновенное / прискoринa миттcва
   | у. минимальное / прискoринa мінімaльна
   | у. начальное / прискoринa початкoва
   | у. нормальное / прискoринa нормaльна
   | у. осестремительное / прискoринa довісьовa
   | у. относительное / прискoринa віднoсна
   | у. переносное / прискoринa перенoснa
   | у. постоянное / прискoринa стaла
   | у. предельное / прискoринa гранuчна
   | у. свободного падения / прискoринa вiльного пaдання
   | у. тангенциальное / прискoринa тангенцiйна
   | у. точки / прискoринa тoчки (цzтки)
   | у. центробежное / прискoринa відцентрoва
   | у. центростремительное / прискoринa доцентрoва
> ускоренный / пришвuдшений, прискoрений
> ускорив / пришвuдшивши, прискoривши
> ускоривший / що пришвuдшив, що прискoрив
> ускорившийся / (пас.) пришвuдшений, прискoрений; (неперех.) пошвuдшалий, поскорiшалий
   | ~ееся движение / пошвuдшалий рух
> ускорившись / пошвuдшавши, поскорiшавши
> ускоримый / пришвиднuй, прискорнuй
> ускоритель / пришвuдшувач, прискoрювач
> ускорительный / пришвuдшувальний, прискoрювальний
> ускорить / пришвuдшити, прискoрити
> ускориться / пошвuдшати, поскорiшати
> ускоряв / пришвuдшувавши, прискoрювавши
> ускорявший / що пришвuдшував, що прискoрював
> ускорявшийся / (пас.) пошвuдшуваний, поскoрюваний, пришвuдшуваний, прискoрюваний; (неперех.) що швuдшав, що скорiшав
> ускорявшись / швuдшавши, скорiшавши
> ускоряемый / (здатн.пас.) пошвиднuй, поскорнuй, пришвиднuй, прискорнuй; (у пас.дії) пошвuдшуваний, поскoрюваний, пришвuдшуваний, прискoрюваний; (пас. об'єкт дії) пришвuдшуванець, прискoрюванець
> ускорять / пришвuдшувати, прискoрювати, пошвuдшувати, поскoрювати
> ускоряться / швuдшати, скорiшати
> ускоряющий / (признач.) пришвuдшувальний, прискoрювальний; здатн.акт.) пришвидівнuй, прискорівнuй; (в акт.дії) що пришвuдшує, що прискoрює
> ускоряющийся / (здатн.пас.) пошвиднuй, поскорнuй, пришвиднuй, прискорнuй; (у пас.дії) пошвuдшуваний, поскoрюваний, пришвuдшуваний, прискoрюваний; (здатн. неперех) швидшaвий, скорiшавий; (у неперех.дії) що швuдшає, що скорiшає
   | ~ееся движение / швидшaвий рух
> ускоряя / пришвuдшуючи, прискoрюючи
> ускоряясь / швuдшаючи, скорiшаючи
> условие / умoва
   | у. баланса энергии / умoва балaнсу енeрgії
   | у. возникновения пластических деформаций / умoва вuникнення пластuчних деформaцій
   | у. движения трещины / умoва рyху трiщини
   | у. достаточное / умoва достaтня
   | у. достижения предельного состояния / умoва досzгнення гранuчного стaну
   | у. единственное / умoва єдuна
   | у. контакта механического / умoва контaкту механiчного
   | у. Котрелла-Йокобори / умoва Котрeла-Йокобoрі
   | у. нагруженности / умoва навантaжености
   | у. необходимое / умoва необхiдна
   | у. непрерывности / умoва неперeрвности
   | у. неразрывности / умoва нерозрuвности
   | у. остановки трещины / умoва зупuнення трiщини
   | у. отсутствия депланации / умoва відсyтности депланaції
   | у. перехода / умoва перехoду
   | у. пластичности / умoва пластuчности
   | у. подобия / умoва подiбности
   | у. ползучести / умoва повзyчости
   | у. прочности / умoва мiцности
   | у. разрушения / умoва зруйнувaння
   | у. совместности деформаций / умoва спiльности деформaцій
   | у. сплошности / умoва суцiльности
   | у. старта трещины / умoва стaрту трiщини
   | у. статики / умoва стaтики
   | у. сходимости / умoва збiжности
   | у. текучести / умoва текучости
   | у. Треска-Сен-Венана / умoва Трeска-Сен-Венaна
   | у. устойчивости / умoва стiйкости
> условия / умoви
   | у. граничные / умoви межовi
   | у. закрепления / умoви закрiплення
   | у. изотермические / умoви ізотермiчні
   | у. испытаний / умoви випрoбувaнь
   | у. краевые / умoви крайовi
   | у. лабораторные / умoви лаборатoрні
   | у. нагружения / умoви навантaжування
   | у. начальные / умoви початкoві
   | у. неоднородные / умoви неоднорiдні
   | у. нестационарные / умoви нестаціонaрні
   | у. нормальные / умoви нормaльні
   | у. однородные / умoви однорiдні
   | у. особые / умoви особлuві
   | у. плоской деформации / умoви плoского деформувaння
   | у. плосконапряженного состояния / умoви плосконапрyженого стaну
   | у. статические / умoви статuчні
   | у. стационарные / умoви стаціонaрні
   | у. теплообмена / умoви теплообмiнювання
   | у. эксплуатационные / умoви експлуатацiйні
   | у. экстремальные / умoви екстремaльні
   | у. электрохимические / умoви електрохемiчні
> усовершенствование / (недок.дія) удосконaлювання; (док.дія) удосконaлення
> успокаивать / гамувати, угамoвувати, заспокoювати
> успокаиваться / угамoвуватися, заспокoюватися; (про вітер) ущухaти
> успокаивающий / (признач.) гамувaльний, заспокoювальний; (здатн. акт.) гамівнuй, заспокоївнuй; (в акт. дії) що угамoвує, що заспокoює
> успокаивающийся / (здатн.неперех.) гамівкuй, заспокiйливий; (неперех. дії) що угамoвується, що заспокoюється
> успокоение / (недок.дія) угамoвування, заспокoювання; док.дія) угамувaння, заспокoєння
> успокоить / угамувaти, заспокoїти
> успокоиться / угамувaтися, заспокoїтися; (про вітер) ущyхнути
> уставать / утoмлюватися, стoмлюватися
> уставая / утoмлюючись, стoмлюючись
> усталостный / утoмний
   | ~ая теория / утoмна теoрія
   | ~ая трещина / утoмна трiщина
   | ~ое разрушение / (дія) утoмне руйнувaння; місце) утoмне зруйнoвання
   | у. излом / утoмний злам
> усталость / (недок.дія) утoмлювання; (док.дія) утoмлення; стан) утoма, утoмленість
   | у. абляционно-механическая / утoма абляцiйномеханiчна
   | у. коррозионная / утoма корозiйна
   | у. коррозионно-механическая / утoма корозiйномеханiчна
   | у. малоцикловая / утoма малоцuклова
   | у. механическая / утoма механiчна
   | у. многоцикловая / утoма багатоцuклова
   | у. радиационная / утoма радіяцiйна
   | у. радиационно-механическая / утoма радіяцiйномеханiчна
   | у. термическая / утoма термiчна
   | у. термомеханическая / утoма термомеханiчна
   | у. ударная / утoма удaрна
   | у. ударно-механическая / утoма удaрно-механiчна
   | у. фрикционная / утoма фрикцiйна
   | у. фрикционно-механическая / утoма фрикцiйномеханiчна
   | у. эрозионно-механическая / утoма ерозiйномеханiчна
> устанавливаемый / (здатн.пас.) уставнuй, устанoвний; (у пас. дії) уставлzний, устанoвлюваний
> устанавливать / 1) стaвити, уставлzти, устанoвлювати; 2) (причину, зависимость) з'ясoвувати, виявлzти, відкривaти; 3) руководящий принцип) настановлzти
> устанавливаться / 1) ставaти, наставaти; 2) устaлюватися
> устанавливающий / (признач.) уставнuчий, уставлzльний, устанoвчий, устанoвлювальний; (в акт. дії) що стaвить, що устанoвлює
> устанавливающийся / (здатн.пас.) уставнuй, устанoвний; (у пас. дії) уставлzний, устанoвлюваний; (здатн.неперех.) усталівкuй; у неперех.дії) що устaлюється
> установившийся / стaлий, устaлений
> установить / 1) постaвити, устaвити, установuти; 2) (причину, зависимость) з'ясувaти, вuявити, відкрuти; 3) руководящий принцип) настановuти
> установиться / 1) стaти, настaти; 2) устaлитися
> установка / 1) (недок.дія) стaвлення, уставлzння, устанoвлювання; (док.дія) постaвлення, устaвлення, устанoвлення; (наслідок) постaва, устaва, устанoвина; 2) (недок.дія) з'ясoвування, виявлzння, відкривaння; (док.дія) з'ясувaння, вuявлення, відкриттz; 3) (недок.дія) настанoвлювання; (док.дія) настанoвлення; (наслідок) настанoва; 4) (устройство) устаткoвання, устаткoвина, лаштyнок
   | у. вакуумная / устаткoвання вaкуумне
   | у. высокочастотная / устаткoвання високочастoтне
   | у. гидравлическая / устаткoвання гідравлiчне
   | у. испытательная / устаткoвання випробувaльне, устaва випрoбувальна
   | у. работающая / (здатність) устаткoвання працівнe; (у дії) устаткoвання, що працqє
   | у. экспериментальная / устаткoвання експериментaльне
   | у. энергетическая / устаткoвання енерgетuчне
> установлен / постaвлено, устaвлено, устанoвлено, з'ясoвано, вuявлено
> установление / 1) (недок.дія) стaвлення, уставлzння, устанoвлювання; (док.дія) постaвлення, устaвлення, устанoвлення; 2) (недок. дія) з'ясoвування, виявлzння, відкривaння; (док.дія) з'ясувaння, вuявлення, відкриттz; 3) (недок. дія) настанoвлювання; док.дія) настанoвлення
> установленный / устанoвлений
> установочный / устанoвлювальний, настанoвчий, лаштункoвий
> установщик / устанoвник
> устать / утомuтися, стомuтися
> устойчивость / стiйкість, стaлість, устaленість, трuвалість
   | у. аэродинамическая / стiйкість аеродинамiчна
   | у. движения / устaленість рyху
   | у. динамическая / стiйкість динамiчна
   | у. за пределом упругости / стiйкість за межeю прyжности
   | у. колебаний / трuвалість коливaння, устaленість коливaння
   | у. основания / стiйкість оснoви (фундaменту)
   | у. пластин / стiйкість пластuн
   | у. при ползучести / стiйкість за повзyчости
   | у. пространственная / стiйкість просторoва
   | у. равновесия / стaлість рівновaги
   | у. решения / устaленість рoзв'язку
   | у. сжатых стержней / стiйкість стuснених стрuжнів (стeржнів)
   | у. сооружения / стiйкість спорyди
   | у. формы / стaлість фoрми
> устойчивый / стійкuй; (постоянный) стaлий; (установившийся) устaлений; (длительный) тривaлий
> устоявший / вuстоялий
> устоявшийся / устoяний, відстoяний
> устоять / вuстояти, встoяти
> устранить / усyнути
> устранять / усувaти
> устранение / (недок.дія) усувaння; (док.дія) усyнення
> устройство / (недок.дія) улаштoвування, упорядкoвування, облaднування; (док.дія) улаштувaння, упорядкувaння, обладнaння; (наслідок) улаштoвання, упорядкoвання; приспособление) прuстрій; (строение, конструкция) будoва
   | у. функциональное / прuстрій функціонaльний
> устье / (річки) гuрло
   | у. трещины / вiстря трiщини
> утечка / (недок.дія) витікaння; (док. дія) вuтечення; (наслідок) вuтік, відплuв; (потеря) втрaта
> утолщавший / що стoвщував, що потoвщував
> утолщавшийся / (пас.) стoвщуваний, потoвщуваний; (неперех.) що тoвщав
> утолщавшись / тoвщавши
> утолщаемый / (здатн.пас.) стовщeнний, потовщeнний; (у пас.дії) стoвщуваний, потoвщуваний; (пас. об'єкт дії) стoвщуванець, потoвщуванець
> утолщать / стoвщувати, потoвщувати
> утолщаться / тoвщати
> утолщающий / (признач.) стoвщувальний, потoвщувальний; (здатн. акт.) стовщівнuй, потовщівнuй; (в акт.дії) що стoвщує, що потoвщує
> утолщающийся / (здатн.пас.) стовщeнний, потовщeнний; (у пас.дії) стoвщуваний, потoвщуваний; (пас. об'єкт дії) стoвщуванець, потoвщуванець; (здатн.неперех) товщaвий; (у неперех.дії) що тoвщає
> утолщая / стoвщуючи, потoвщуючи
> утолщаясь / тoвщаючи
> утолщение / (недок.перех.дія) стoвщування, потoвщування; недок. неперех.дія) тoвщання; (док. перех. дія) стoвщення, потoвщення; (док. неперех.дія) потoвщання; величина) стoвща, стoвщина, потoвща, потoвщина
   | у. абсолютное / стoвщина абсолqтна
   | у. истинное / стoвщина iстинна
   | у. конечное / тoвщання скінчeнне, потoвщання
   | у. максимальное / стoвщина максимaльна
   | у. местное / стoвщина місцeва
   | у. наибольшее / стoвщина найбiльша
   | у. относительное / стoвщина віднoсна
   | у. полное / стoвщина пoвна
   | у. сварного шва / стoвщина звaру (зваровoго шва)
> утолщенный / стoвщений, потoвщений
> утолщив / стoвщивши, потoвщивши
> утолщивший / що стoвщив, що потoвщив
> утолщившийся / (пас.) стoвщений, потoвщений; (неперех.) потoвщалий
> утолщившись / потoвщавши
> утолщимый / стовщeнний, потовщeнний
> утолщитель / стoвщувач, потoвщувач
> утолщительный / стoвщувальний, потoвщувальний
> утолщить / стoвщити, потoвщити
> утолщиться / потoвщати
> утомление / (недок.дія) утoмлювання; (док.дія) утoмлення; наслідок) утoма
> утомленный / утoмлений
> утомляемость / (здатн.неперех.) утoмливість; (здатн.пас.) утoмність; (х-ка дії) утoмлюваність
> утомляемый / (здатн.пас.) утомнuй; (у пас.дії) утoмлюваний
> утомляющийся / (здатн.пас.) утомнuй; (у пас.дії) утoмлюваний; здатн.неперех.) утомлuвий; (у неперех.дії) що утoмлюється
> утомляя / утoмлюючи
> утомляясь / утoмлюючись
> утонение / (недок.перех.дія) стoншування, потoншування; недок. неперех.дія) тoншання; (док. перех.дія) стoншення, потoншення; (док.неперех.дія) потoншання; величина) стoнша, стoншина, потoнша, потoншина
> утонив / стoншивши, потoншивши
> утонивший / що стoншив, що потoншив
> утонившийся / (пас.) стoншений, потoншений; (неперех.) потoншалий
> утонившись / потoншавши
> утонить / стoншити, потoншити
> утониться / потoншати
> утончав / стoншувавши, потoншувавши
> утончавший / що стoншував, що потoншував
> утончавшийся / (пас.) стoншуваний, потoншуваний; (неперех.) що тoншав
> утончавшись / тoншавши
> утончаемый / (здатн.пас.) стоншeнний, потоншeнний; (у пас.дії) стoншуваний, потoншуваний; (пас. об'єкт дії) стoншуванець, потoншуванець
> утончать / стoншувати, потoншувати
> утончаться / тoншати
> утончающий / (признач.) стoншувальний, потoншувальний; (здатн. акт.) стоншівнuй, потоншівнuй; (в акт.дії) що стoншує, що потoншує
> утончающийся / (здатн.пас.) стоншeнний, потоншeнний; (у пас.дії) стoншуваний, потoншуваний; (пас. об'єкт дії) стoншуванець, потoншуванець; (здатн.неперех) тоншaвий; (у неперех.дії) що тoншає
> утончая / стoншуючи, потoншуючи
> утончаясь / тoншаючи
> утончение / (недок.перех.дія) стoншування, потoншування; недок. неперех.дія) тoншання; (док. перех. дія) стoншення, потoншення; (док. неперех.дія) потoншання; величина) стoнша, стoншинa, потoнша, потoншинa
   | у. абсолютное / стoншинa абсолqтна
   | у. истинное / стoншинa iстинна
   | у. конечное / тoншання скінчeнне, потoншання
   | у. максимальное / стoншинa максимaльна
   | у. местное / стoншинa мiсцева
   | у. наибольшее / стoншинa найбiльша
   | у. относительное / стoншинa віднoсна
   | у. полное / стoншинa пoвна
   | у. сварного шва / стoншинa звaру (зваровoго шва)
> утонченный / стoншений, потoншений
> утончив / стoншивши, потoншивши
> утончивший / що стoншив, що потoншив
> утончившийся / (пас.) стoншений, потoншений; (неперех.) потoншалий
> утончившись / потoншавши
> утончимый / стоншeнний, потоншeнний
> утончитель / стoншувач, потoншувач
> утончительный / стoншувальний, потoншувальний
> утончить / стоншuти, потоншuти
> утончиться / потoншати
> утонявший / що стoншував, що потoншував
> утонявшийся / (пас.) стoншуваний, потoншуваний; (неперех.) що тoншав
> утонявшись / тoншавши
> утоняемый / (здатн.пас.) стоншeнний, потоншeнний; (у пас.дії) стoншуваний, потoншуваний; (пас. об'єкт дії) стoншуванець, потoншуванець
> утонять / стoншувати, потoншувати
> утоняться / тoншати
> утоняющий / (признач.) стoншувальний, потoншувальний; (здатн. акт.) стоншівнuй, потоншівнuй; (в акт.дії) що стoншує, що потoншує
> утоняющийся / (здатн.пас.) стоншeнний, потоншeнний; (у пас.дії) стoншуваний, потoншуваний; (пас. об'єкт дії) стoншуванець, потoншуванець; (здатн.неперех) тоншaвий; (у неперех.дії) що тoншає
> утоняя / стoншуючи, потoншуючи
> утоняясь / тoншаючи
> участок / (часть) частuна; (отрезок) відрiзок; (место) мiсце; земли) ділzнка
   | у. балки / відрiзок бaлки, частuна бaлки
   | у. деформации пластической / мiсце деформувaння пластuчного
   | у. интенсивной ионизации / мiсце інтенсuвної йонізaції
   | у. нагружения / відрiзок навантaжування
   | у. начальный / відрiзок початкoвий
   | у. образца / частuна зразкa
   | у. стабильного развития трещины / мiсце стабiльного розвивaння трiщини
   | у. текучести / мiсце текучости
   | у. упрочнения / відрiзок змiцнення
> учеба / навчaння
> учебный / навчaльний
> ученый / 1) (імен.) наукoвець; 2) (прикм.) наукoвий; 3) (дієприкм.) учeний
   | у. секретар / наукoвий секретaр, секретaр наукoвець
   | у. совет / наукoва рaда
   | у. человек / учeна людuна
> ущемить / защемuти, затuснути
> ущемлять / защемлzти, защeмлювати, затискaти
...